Розділ І. ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ Й ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ ГЕТЬМАНСЬКОГО ОХОРОННОГО АПАРАТУ

Наукове дослідження охоронного апарату Української Держави доцільно починати з вивчення історичних передумов, під впливом яких здійснювалося його утворення. Час існування гетьманату П. Ско­ро­падського (квітень – грудень 1918 р.) майже цілком укладається в хронологічні межі Першої світової війни і таким чином пов’язується із загальними геополітичними детермінантами 1914–1918 рр.

Наприкінці 1916 р. серед воюючих державних коаліцій визначилася військово-технічна переважність Антанти. Але розбіжності в стратегічних цілях країн з її табору зводили цю переважність нанівець, що враховувалося в дипломатичних «мирних» маневрах австро-німецького блоку. 12 грудня 1916 р. уряд Німеччини запропонував Антанті почати переговори про мир, на що в ноті останньої від 30 грудня було оголошено: «Мир неможливий до тих пір, доки немає гарантій відновлення порушених прав і свобод, визнання принципу національностей і вільного існування малих держав» 1. Війна увійшла в нове русло, але у стосунках воюючих сторін з’явилася примара миру – якщо не загального, то двостороннього, на окремих театрах бойових дій. А після оголошення в Сенаті США 22 січня 1917 р. «14 пунктів» президента В. Вільсона ідея національної державності отримала перспективи для міжнародного визнання.

Для нашого дослідження зосередження уваги під таким кутом зору важливе у сенсі визначення легітимних підстав для утворення самостійного державного механізму України взагалі та її правоохоронних органів зокрема. На противагу РСДРП(б) в Петрограді Центральна Рада не застосовувала збройного повстання як засобу приходу до влади в Києві. Починаючи з громадського об’єднання, яке навіть не мало статусу окремої політичної партії, вона поступово перетворилася в серпні 1917 р. у визнаний на той час (Тимчасовим урядом як вищою владою в країні) представницький орган, який формував крайову виконавчу владу. А згодом, за умови державного перевороту в Росії, Центральна Рада стала на шлях уконституювання як національний парламент України.

Отже, її вихід в кінці 1917 р. на міжнародну арену з перетворенням автономістського курсу самостійницький здійснювався у руслі розвитку загальносвітових державно-правових процесів. Розбудова державності в Україні за концепцією Центральної Ради проходила в умовах надзвичайно гострого протистояння різних політичних партій і сил. Боротьба за владу не припинилася і в часи гетьманської Української Держави, хоча в цей період було створено найпотужніший державний охоронний апарат. Підвалинами його організації став зразок царської Росії. Але досвід діяльності в Україні силових структур попередніх урядів суттєво вплинув на охоронну концепцію гетьмана.